Коля та Оксана. Весілля в рідному селі Ворона

Ворона – село, в якому я народився. Коля – це мій друг, тому очевидно, що я був фотографом на його святі.

Весілля тривало 2 дні, була сонячна осіння погода. Коля та Оксана – дуже красива молода пара, тому незважаючи на те, що тоді в мене була дешева техніка та практично відсутній опит, деякі фотографії, на мою думку вийшли досить вдалі.

Фотографії з весілля:

DSC_1852ее

DSC_1997к DSC_2028 DSC_2042

DSC_2087 DSC_2434

DSC_2398 DSC_2409

  DSC_2487а DSC_2584

DSC_2499 DSC_2527

DSC_2579

 DSC_2610

Весілля моєї сестри

Весілля моєї сестри – третє весілля, яке я фотографував з початку моєї кар’єри. Свято проходило в селі Липіпвка Тисменецького району, потім – ресторан “Під горіхом”. Усі фотографії зроблені на фотоапарат Nikon d90 kit + 35mm 1,8 обєктив. Використовувався спалах sb900.

DSC_9158

DSC_9159

DSC_9171

DSC_9207

DSC_9252

DSC_9266

DSC_9290

DSC_9550

DSC_9637

DSC_9724

LoveStory Володя та Оксана

На Вовчинецькій горі в м. Івано-Франківськ я проводив фотосесію типу лавсторі для Володі та Оксани. Зразу скажу – дуже привітна молода пара, швидко знаходили спільну мову та було дуже легко з ними працювати. З вибором місця вагались не довго. Я запропонував декілька, вони вибрали саме цей варіант… Наперед обговорили яка повинна бути фоосесія, що приблизно від них планується та які вони повинні взяти аксесуари. З транспортом проблем не було, тому що в молодят була своя машина. Зйомка тривала приблизно три години. Ось результат роботи…

KPV_0489 KPV_0530 KPV_0540 KPV_0548 KPV_0563 KPV_0569 KPV_0586 KPV_0600 KPV_0732 KPV_3059 KPV_3110 лавсторі

Використовувалась техніка: Nikon D800 з 70-200 2,8 та D7000 з 35мм 1,8, також 2 накамерні вспишки на стойках і відеосвітло…

Корисна інформація про композицію в фотографії

simplicity-in-photo2Всім добре відомо, що люди можуть сприймати не велику кількість інформації за раз. Але коли ми беремо фотографії фотографів-новачків, то бачимо, як вони намагаються туди втиснути якомога більше об’єктів. Це залишає фотографію без точки фокусування глядача, і не приковує його уваги.

В більшості випадків, сила фотографії обернено пропорційна тому, скільки різних елементів вона містить. Наближена фотографія капітана команди потужніша, ніж фото з широкого кута всіх футболістів розкиданих по полю. Так само фотографія самотнього дерева цікавіша, ніж знімок сотні дерев.

Кращий стиль фотографії — це якомога більше простоти. Знімки викликають емоції, якщо глядач не повинен знаходити головний об’єкт серед сотні інших. Не дозволяйте увазі глядача розсіюватись.

Перший спосіб спростити зображення — це просто наблизитися до об’єкту зйомки. В більшості випадків вам не потрібно включати весь об’єкт в кадрі — мозок може все добудувати сам, наприклад, двері є частиною будівлі. Тому підійдіть ближче до неї і, можливо, включите в кадр не багато стіни з оточення. Або поглянете на це з іншого боку, наприклад ручка від дверей це найцікавіший об’єкт і чому би не заповнити нею весь кадр? Такі фотографії заставляють глядача самого заповнювати пропуски в зображенні, звернутися до досвіду, що б заповнити його. І цей процес заповнення активізує участь глядача.

53_

Другий спосіб посилення дії зображення здійснюється завдяки ретельного використання кольору. Зображення з простою колірною палітрою наагато ефективніші. Уявіть собі осінній ліс і з червоним деревом серед безлічі жовтих — це буде потужніше, ніж фотографія всієї веселки кольорів або одного кольору. Пам’ятаєте, що в цьому випадку Вам потрібно шукати яскраві речі, а не нудні. Пам’ятаєте про це, коли ви вибираєте об’єкт для зйомки.

simplicity-in-photo

Є і інші складніші методи, такі як селективний фокус, контрастність і так далі. Така техніка вимагає вищої кваліфікації і їх слід розглядати як допоміжні до методів описаним вище. Що між всіма цими методами загальне? Це мета залучити глядача до перегляду Вашого знімку як можна довше.

Врешті-решт, все що Вам потрібно зробити — це не забути зробити зображення якомога простішим. З практикою Ваші фотографії ставатимуть все кращі і кращі.

По матеріалам сайту picturecorrect.com

Мої фото роботи з весіль 2012 року

Деякі відібрані фотографії з весіль, які я фотографував в 2012 році. Старався більш-менш викласти в хронологічному порядку по мірі поступлення в галерею на комп’ютер…

DSC_5923

KPV_2708

DSC_9077

DSC_9138

KPV_5998

KPV_5998о

DSC_1676

KPV_3537

KPV_4154

KPV_4159

KPV_3945

DSC_2360

DSC_2323

KPV_6755

KPV_6602

KPV_6743

DSC_2459

KPV_2303

KPV_1715f

KPV_2208

DSC_0573

DSC_0683т

KPV_54151

KPV_8979

KPV_8391

KPV_8730

KPV_3972

KPV_3632

KPV_3562о

KPV_3511

KPV_3484

KPV_4087

KPV_3044

Весілля в Олега та Юлії

Олег та Юлія – це пара, в якої ми з другом знімали весілля перший раз в незнайомих нам людей. Звичайно, після першої зустрічі з Юлею мені зразу стало ясно що це “наш клієнт”, оскільки розмова в нас склалася дуже привітною… Враховуючи те, що ми знімали перший раз в незнайомих людей, грошей взяли відносно небагато: точно не пам’ятаю але вроді 2800 грн за відеозйомку з монтажем, фотосесію та обробку фото, фотокнигу на 10 розворотів.  Хтось може сказати що це смішна ціна, а комусь це можливо покажеться дорого. Тим не менше, ось результат за таку ціну (10 сторінок фотокниги та обложка):

cover 01 02 03 04 05 06 07 08 09 10

а також відео, правда чомусь мені не вдалось скинути в нормальній якості на ютуб. Тільки 360р.
Знято на соні 2200…

Моє перше весілля

В березні 2011 року моя рідня попросила мене пофотографувати своє весілля. На той час я вже 3 місяці мав свою першу дзеркалку з кітовим об’єктивом Nikon D90 18-105 kit і якраз вчився другий тиждень на фотокурсах в Сако. Сказати самому собі, що я тоді робив класні роботи – буде просто смішно, адже я не мав жодного опиту і + до того всього фотоапарат мав бек-фокус, про дефект якого я тоді навіть не підозрював (думав, що так має бути). Тим не менше пропоную Вашій увазі і на Ваш власний розсуд свої тодішні роботи… сторінками фотокниги з тією ж обробкою, що була тоді першого разу 😉

oblozhka 018

012-(2) 003

0112  006 012222 014-(2) 004-(2) ti_v_moem_serdce

 

Правильні пози для моделей

Чомусь багато хто сподівається на те, що на знімальному майданчику фотограф візьме ініціативу в свої руки і потрібно буде просто уважно виконувати його вказівки. Але всі фотографи працюють по-різному, і те, що для одного є нормою, іншому здається зайвим. Уявіть, що деякі з них можуть настільки захопитися процесом, що забувають розмовляти з моделлю і керувати нею, представляючи їй повну свободу дій. Модель не повинна виявитися безпорадною в такій ситуації. Для неї уміння подавати себе, відчувати власне тіло і об’єктив є першочерговим і обов’язковим. Вона повинна знати всі свої достоїнства і всі недоліки, прагнути так обернутися перед камерою, щоб зафіксувати красиві лінії і прикрити не найвиграшніші місця фігури відвернути від них увагу.

Щоб позування перетворилося на задоволення, потрібно не лише багато і наполегливо працювати над психологічною стороною цього процесу, але і постійно займатися практикою. Обов’язково пробувати виконувати різні пози, запам’ятовуючи при цьому відчуття тіла, знаходячи вдалі ракурси і підбираючи до них різні міміку і жести. Для фотомоделі такий щоденний тренінг – професійна необхідність.

pozirovanija
Придумати самому нові пози досить важко, тому що кожну позу потрібно опрацьовувати з врахуванням індивідуальних зовнішніх даних. У більшості з нас існує декілька улюблених і комфортних поз, які використовуються нами в побуті. Ось з них-то, мабуть, і потрібно починати, вибираючи для себе пози в арсенал фотомоделі і приступати до позування в студії. Зазвичай люди інстинктивно вибирають в житті ті пози, які їм личать за темпераментом, складанням або настроєм, тому звичні положення тепа виглядають найприродніше. І лише всесторонньо вивчивши прості побутові пози, можна почати поповнювати свою скарбничку складнішими і екстравагантнішими.

Для визначення ракурсів, які вам личать краще всього, можна використовувати велике тристулкове дзеркало, в якому під час позування ви зможете бачити себе відразу з декількох сторін.

triplemirror1-283x300

Позуючи, професійна модель настільки відточує свою майстерність, що при роботі створюється відчуття, що вона виконує повільний танець, що зачаровує. Безперервно і плавно одна поза перетікає в іншу, ненадовго фіксуючись, щоб дати фотографові можливість натискувати на спуск камери. При цьому з’являється величезна безліч варіантів і нюансів окремих поз. За десять хвилин добре підготовлена модель може виконати в режимі такого танцю до ста поз. Причому поважно, щоб серед них не було випадкових, все повинно вигідно подавати її зовнішність і демонструвати лише її достоїнства.

Пози стоячи – одні з найпоширеніших і мають найбільшу кількість варіацій. При позуванні стоячи потрібно пам’ятати, що будь-які вигини тіла прикрашають жіночу фігуру. Особливо фотогенічні бічні вигини в талії при різнорівневій постановці стегон і прогин попереку, ВИДИМИЙ при будь-яких бічних ракурсах. Чим він більш виражений, тим краще сприймається фігура. Потрібно відзначити, що при русі і вигинанні тіла утворюються складки шкіри. Фотогенічні вони лише в тому випадку, якщо виникають на місці розташування суглобів, звичайному для згину. Якщо ж такі складки підкреслюють в’ялість шкіри і наявність зайвого підшкірного жиру, їх появи треба уникати будь-яким способом або маскувати.

При компоновці поз поважно враховувати, що будь-які лінії, що перехрещуються, привертають до себе увагу глядача і стають центром композиції, а замкнуті контури обмежують своїми рамками погляд. Крім того, будь-яка деталь, висунута вперед, також перетворюється на смисловий центр композиції. Але цим прийомом слід користуватися з обережністю. Дуже близько витягнуті до об’єктиву руки при крупних планах виходять нерізкими і розпливчатими, а висунута вперед голова також видає непрофесіоналізм.

За допомогою похилих поз можна змінювати і виправляти пропорції фігури, тому вони досить універсальні і личать переважній більшості моделей. Крім того, вони можуть виглядати досить еротично, особливо при ракурсах ззаду, і грати роль заманювання глядача. Пози з упором рук в коліна в профіль рекомендуються лише моделям з хорошими фізичними даними. Вони дозволяють продемонструвати вигин хребта в попереку і красиві ноги. Останнім рекомендується розворот у фас або впівоберта, що не дозволяє оцінити дійсні співвідношення частин тіла. Причому чим більше порушені пропорції, тим сильніше потрібно розвернутися у фас.

При бічному упорі на одну ногу відставлена убік нога здасться безконечною, якщо її лінія плавно переходитиме в лінію тулуба. При цьому найбільшого ефекту від пози можна досягти, добиваючись, щоб кут її нахилу був близький до 45°.

Пози сидячи використовуються у фотографії не рідше, ніж пози стоячи. Багато хто з них зустрічається в побуті, тому без додаткових зусиль приймаються моделлю при позуванні. Потрібно пам’ятати, що руки або ноги, відставлені під кутом, близьким до 45°, значно покращують сприйняття сидячої фігури. Вигини рук і ніг, що повторюються формою, задають композиції певний ритм, що приносить в знімок додаткову художню цінність. При згинанні різних частин тіла можуть утворитися так звані стрілки, задаючі напрям погляду глядача. Це також слід враховувати при постановці пози. Сидіти можна не лише на звичайному стільці, але і на підлозі, високою або, навпаки, низькій підставці, що вносить певні нюанси до пози і дає додаткові можливості для її конструювання.

Так, наприклад, пози, коли модель сидить прямо на підлозі або на іншій рівній і широкій поверхні, сприймаються як неформальні і передають інтимну, домашню атмосферу. Ноги при низькій посадці часто бувають сильно зігнуті, утворюючи різні варіанти «стрілок».

yvkyvkvy

Позування лежачи використовуються у фотографії набагато рідше, ніж попередні, хоча мають набагато більший потенціал, чим це прийнято рахувати. Найвідоміші вживання пози лежачи – зображення відпочинку, демонстрація фігури і еротичне заманювання глядача. Але за бажання в цій позі можна знайти масу інших можливостей. Коли лежачи на боці модель витягує одну ногу, то зрітельно вона здається довшою. Якщо ноги короткі, краще, щоб зігнута була нижня нога. Рука моделі повторює вигин стегна, красиво підкреслюючи його.

Вперта в стегно і зігнута в лікті рука стає причиною відвернення уваги від витягнутої ноги. Внаслідок цього ефект її візуального подовження декілька втрачається. При підгині верхньої ноги подовження ніг, що здається, виявляється не так сильно із-за зорового розділення витягнутої ноги на частини, але при довгих ногах можна дозволити собі і такий варіант цієї пози.

Поза «на боці з опорою на передпліччя обох рук» схожа на вищеописані пози, але спокійніша і затишніша. Окрім довжини ніг вона дає можливість продемонструвати поперековий прогин, що додає їй додаткову грацію. Якщо одна нога зігнута в коліні, то така поза також фотогенічна незалежно від того, яка нога зігнута – ближня до об’єктиву або така, що знаходиться за нею. А ось перехрещувати їх небажано – ноги при цьому зовні помітно виглядають коротшими. Виняток становлять ті випадки, коли стопа однієї ноги упирається в іншу, утворюючи замкнутий контур. Поза «лежачи на спіне»», коли зігнута в коліні нога підпирає витягнуту, дуже вдала як з точки зору композиції, так і для демонстрації фігури. Як завжди в подібних випадках, кут нахилу витягнутої ноги, близький до 45°, лише прикрасить цю позу.

Позування в русі – найбільш складна частина професії фотомоделі. Воно базується на знанні основних поз і уміння їх виконувати і доповнюється пластикою і красою руху. Деякі пози неможливо утримувати довше за частку секунди, зате фотографії вони дарили рідку динамічність і незвичність композиції. На практиці позування в русі застосовується досить рідко, оскільки представляє певну складність для фотографа і вимагає від нього високого рівня професіоналізму. Але цей спосіб неоценім в тих випадках, коли необхідно зберегти красу стрибка балетної танцівниці, передати потужність ривка спортсмена до перемоги, створити знімок, наповнений експресією руху. При цьому стає можливим зловити абсолютно незвичайні і екстравагантні пози, які навіть натренована людина може утримувати протягом крайній нетривалого часу. Крім того, заставляючи модель виконувати які-небудь дії, легко здолати її первинну скутість і добитися більшої натуральності зйомки.

Swan

Перед початком такого позування модель повинна концентруватися на майбутньому русі. Потрібно в думках розбити його на дрібні етапи, вичленувати найбільш виграшний і виразний момент, щоб потім постаратися зафіксувати його на межі можливостей мускулатури. Затримавши, таким чином, положення тіла в просторі хоч би на долі секунди, ви значно полегшите завдання фотографа. Найпростіший варіант – фотографія моделі, що йде. На відміну від пози з поєднаними щиколотками ніг, на яку вона зовні схожа, така фотографія динамічніша за рахунок одягу, що розвівається при русі. Цікаво можна обіграти в русі довге розвіяне волосся моделі. Наприклад, ними можна змахнути вгору, випрямляючись з нахилу вперед. При цьому волосся, що піднялося вгору, у поєднанні з напівзігнутими колінами додасть позі неймовірну енергетику.

При повороті тепа довкола своєї осі рухом, що закручує, з одночасним присіданням голови, що зметнулися довкола, волосся підкреслить різкість руху. Різко сівши, модель змусила волосся зметнутися вгору і створила образ «дикий» і непокірний. Можна позначити рух повороту торсу моделі, використовуючи шаль або хустку, які доповнять враження від волосся, що розвівається. Це зробить знімок динамічно. Особливо цікавими виходять фотографії спортсменок, що рухаються, при виконанні складних вправ.

Позування – це складне мистецтво, яке доступне не кожному, але експериментуючи і аналізуючи свої фотографії можна добитися успіху.

Автор Олена Снєжних (переклад с російської мови)

Перша фотографія

Першому фотографічному відпечатку в історії фотографії майже два століття (1826 рік) . Називається знімок «Вид з вікна». Автор – Жозеф Ньєпс. Експозиція тривала близько восьми годин.
перша фотографія

 

Через деякий час, в 1861 році, англійським фізиком Джеймсом Максвеллом була зроблена перша кольорова фотографія

перша кольорова фотографія

 

Офіційно фірма Kodak вважається першою, яка розробила фотокамеру, а точніше – це була видатна людина – Стівен Сессон. Фотоапарат, який він винайшов, записував зображення на аудіокасету з магнітною стрічкою. Всього 22 секунди потребувалось для запису зображення з моменту натискання кнопки затвору.

На даний час за статистикою тільки два з десяти знімків зроблених на фотоапарат друкуються на папері. Всього у світі роздруковано більше 66 мільярдів фотознімків з плівки, а з цифрових фотографій, не повірите, 65 мільярдів. Тобто скоро кількість друкованих карточок з цифрової техніки перевищить кількість знімків надрукованих з плівки (якщо цього ще не сталось на момент прочитання Вами цієї статті, адже дані на 2007 рік).